kolyuchka53: (чертополох зимний)


Киселёв,_Леонид_Владимирович
Леонид Владимирович Киселёв
Родился: 21 сентября 1946 г., Киев, Украина
Умер: 19 октября 1968 г., Киев, Украина

Сонет

Одну звезду на небе видел он,
Считая остальные звёзды фоном.
Зимою сквозь замёрзшее стекло
Была видна лучей её корона.

Зима кончалась. В марте начался
Побег ручьёв, петлявших словно нити.
Но летом он корону эту видел
Сквозь слёзы, застилавшие глаза.

Промчалась жизнь, как предрассветный сон.
Как это странно — быть всю жизнь влюблённым
И жить одною мыслью день за днём!

И это не сонет — скорее стон.
Считая остальные звёзды фоном,
Одну звезду на небе видел он.

1960

* * *

Суматоха смены декораций*,
У дождей октябрьских суета.
Это листья. Как они ложатся –
Брызги краски в плоскости холста.
Это птицы. Как они боятся
Покидать знакомые места.
Это листья – как они кружатся!
Мне на грудь упало два листа.

1968
_________
*) Это последнее стихотворение Леонида Киселёва.
kolyuchka53: (музыка)


18-річна бандуристка з Полтави Інна Іщенко блискучим виконанням пісні "Плине кача" змусила суддів і глядачів проекту "Голос країни" вислухати її стоячи, а деяких - навiть з сльозами на очах.



https://youtu.be/AKNFqHKwq-c



Плине кача по Тисині,
Ой, плине кача по Тисині.
Мамко моя, не лай мені,
Мамко моя, не лай мені.

Залаєш ми в злу годину,
Ой, залаєш ми в злу годину.
Сам не знаю, де погину,
Сам не знаю, де погину.

Погину я в чужім краю,
Погину я в чужім краю.
Хто ж ми буде брати яму?
Хто ж ми буде брати яму?


Виберут мі чужі люде,
Ой виберут мі чужі люде,
Ци не жаль ти, мамко, буде?
Ой, ци не жаль ти, мамко, буде?

Ой як ж мені, синку, не жаль?
Як же мені, синку, не жаль?
Ти на моїм серцю лежав,
Ти на моїм серцю лежав.

Плине кача по Тисині,
Ой, плине кача по Тисині.
Мамко моя, не лай мені,

Мамко моя, не лай мені.


пiвроку тому )

Згадалося також )
kolyuchka53: (поддержка)

Не сплю с 4:30.
Мешает спать Париж...


Людей жалко, но нет уже сил реагировать. Да и что толку от моей реакции? Никого из убитых не вернёшь назад...



https://youtu.be/_V5nYa9ckBM

текст )

Леонид Киселёв )
kolyuchka53: (чертополох зимний)


                    * * *

Не поможет ни сила, ни меткость,
Ни уменье, ни твёрдость руки.
У дантесов тяжёлые веки,
И у них под глазами мешки.

Знать, поэтам ни шпага стальная,
Ни винтовка, ни острый кинжал
Не нужны, если их убивают
За стихи, что разят наповал.

1962

Read more... )
kolyuchka53: (чертополох зимний)


Леонід Кисельов

ДУДАРИК


Коли б тобі горенько та печаль,
То ти б вийшов на вулицю та й кричав.
                                                        Пісня.


Голосять баби на згарищах,
На труну сльозами ллють.
А вірші — так це не горе ще,
Радше втіха у жалю.

Діти хлібом снять, голоднії,
В матерів на віях сіль.
А хорали чи симфонії —
То мистецтво, а не біль.

І кохану, котру звабили,
Не знайти на полотні,
Бо кольори і муштабелі —
То малярство, а не біль.

Та в шпиталі, і за ґратами,
І в землі під повстю трав
Знову й знову я благатиму,
Як у пісні хтось благав:

Заграй мені, дударику, на дуду,
Нехай же я своє горе забуду!

1968
Читати далi )
kolyuchka53: (нездешнее)


Леонид Киселёв

                  * * *
Невозможно удержаться -
Падаешь на скаку.
Нужно пропустить беду сквозь пальцы,
Словно горсть песку.

Нужно чтобы день вчерашний
Стихнул в грохоте подков.
Нужно ждать конца. Точнее -
Нужно брать пример с цветов.




kolyuchka53: (чертополох зимний)

Осип Мандельштам
Злобная поэма

I

Он иначе сочетал слова,
Может, в этом всё его несчастье
И секрет недоброй этой власти —
Колдовства, безумства, мастерства.


Read more... )

.

Dec. 29th, 2013 09:55 pm
kolyuchka53: (чертополох зимний)
свеча
* * *
Судьба хитрит, она сама с собою
Играет в очень сложную игру —
Раз в жизни каждому предоставляет
Возможность всё иначе повернуть.
Но у судьбы есть десять тысяч шансов,
У нас — один, к тому же мы и сами
Не знаем о призвании своём.
И человек, замысливший убийство,
На улице попросит закурить
И удивит нас отрешённым взглядом.
И если за рукав его схватить,
Не выпускать его, пойти с ним рядом,
Позвать домой и чаем напоить,
Всё повернётся. Но судьба играет
Сама с собою в сложную игру.
И у неё есть десять тысяч шансов,
У нас — один, к тому же мы и сами
Не знаем о призвании своём.
1965
kolyuchka53: (нездешнее)

* * *

Я позабуду все обиды,
И вдруг напомнят песню мне
На милом и полузабытом,
На украинском языке.

И в комнате, где, как батоны,
Чужие лица без конца,
Взорвутся чёрные бутоны —
Окаменевшие сердца.

Я постою у края бездны
И вдруг пойму, сломясь в тоске,
Что всё на свете — только песня
На украинском языке.
1963

Слушать )

September 2021

S M T W T F S
   12 3 4
5 67 8910 11
1213141516 1718
1920 212223 24 25
2627282930  

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jun. 20th, 2025 03:57 am
Powered by Dreamwidth Studios