Елегія

[kolyuchka53]

https://youtu.be/jvHLBXUnpng

ЕЛЕГІЯ

Слова і музика Олени Лози

1
Він постукав у вікна - бурлака, розхристаний дощ,
що блукав до пори у полоні захмарних ілюзій.
А стожильні вітри, перевірені вічністю друзі,
наче скіпки ламали чубаті, круті явори...

2
Він хотів наодинці побути і щось шепотів,
тарабанячи в шиби холодні замерзлими пальцями.
Кілька сотень віків ми були з ним палкими коханцями...
Я впізнала б його з-поміж тисяч звичайних дощів...

3
Давні друзі, коханці і тільки - ото ж бо й воно...
Покидав і вертався в ніким не заселений простір.
Розривати стосунки з дощами, зізнаюсь, непросто.
Ми ридали обоє... Я не відчинила вікно.